Я чекала на цю книгу, відколи перегорнула останню сторінку другої частини трилогії "Темний ліс". Й ось минуло два роки (так, розумію, що це надто тривалий час для серії, проте...), і тепер я знаю, чим усе закінчиться....Всесвіт безмежний. І йдеться не про його розміри, а про незвіданість того, чим і якими можуть бути інші. І, власне, про те, чим і якими можемо бути ми, люди. Мимохіть напрошується метафора на кшталт "кожен із нас — цілий Всесвіт", але це надто банально й надто поверхнево, аби пояснити чи хоча б натякнути на неймовірність нашого внутрішнього світу. Тому найцікавішими моментами в книзі мені видалися ті, де йдеться не про безмежжя чорного холодного космосу, а про безмежжя внутрішнього світу героїв.