На сучасному етапі розробки проблем фортепіанного виконавства не втрачає науково-пізнавального інтересу книжка Г. Когана «Питання піанізму». Безсумнівну цінність становить включений у неї розділ «Теорія виконавства», що містить глибокий аналіз історичного становлення дослідницького досвіду в осмисленні феномена гри на фортепіано. Автор послідовно розглядає рух наукової думки від узагальнення практичної діяльності педагогів-музикантів, починаючи з «класичного» трактату Ф. Е. Баха, до формування теорії піанізму, основи якої, на його думку, заклали у своїх працях Р. Брейтгаупт, Ф. А. Штейнгаузен, а також К. Мартінсен, чиї заслуги в цьому напрямі особливо відзначаються вченим. Не зайвим буде нагадати, що статті цього розділу належать до кінця 1920 – початку 1930-х років, а отже, не охоплюють теорії піанізму у всій її повноті.
На сучасному етапі розробки проблем фортепіанного виконавства не втрачає науково-пізнавального інтересу книжка Г. Когана «Питання піанізму». Безсумнівну цінність становить включений у неї розділ «Теорія виконавства», що містить глибокий аналіз історичного становлення дослідницького досвіду в осмисленні феномена гри на фортепіано. Автор послідовно розглядає рух наукової думки від узагальнення практичної діяльності педагогів-музикантів, починаючи з «класичного» трактату Ф. Е. Баха, до формування теорії піанізму, основи якої, на його думку, заклали у своїх працях Р. Брейтгаупт, Ф. А. Штейнгаузен, а також К. Мартінсен, чиї заслуги в цьому напрямі особливо відзначаються вченим. Не зайвим буде нагадати, що статті цього розділу належать до кінця 1920 – початку 1930-х років, а отже, не охоплюють теорії піанізму у всій її повноті.
正在翻译中..